Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безчи́нний	безчи́нне	безчи́нна	безчи́нні
Р.	безчи́нного	безчи́нного	безчи́нної	безчи́нних
Д.	безчи́нному	безчи́нному	безчи́нній	безчи́нним
З. (^іст./_неіст.)	безчи́нного (іcт.) безчи́нний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безчи́нне	безчи́нну	безчи́нних (іст.) безчи́нні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безчи́нним	безчи́нним	безчи́нною	безчи́нними
М.	безчи́ннім безчи́нному	безчи́ннім безчи́нному	безчи́нній	безчи́нних

без-чи́н-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -чин-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

заст. який нічого не робить; бездіяльний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь І. Я. Франко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів