Перейти до вмісту

благополучний

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. благополу́чний благополу́чне благополу́чна благополу́чні
Р. благополу́чного благополу́чного благополу́чної благополу́чних
Д. благополу́чному благополу́чному благополу́чній благополу́чним
З. (іст./неіст.) благополу́чного (іcт.)
благополу́чний (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
благополу́чне благополу́чну благополу́чних (іст.)
благополу́чні (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. благополу́чним благополу́чним благополу́чною благополу́чними
М. благополу́чнім
благополу́чному
благополу́чнім
благополу́чному
благополу́чній благополу́чних

бла-го-по-лу́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -благополуч-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий ◆ [Микола:] Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги Іван Карпенко-Карий

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ?

Переклад

[ред.]
Список перекладів


Джерела

[ред.]