Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	благува́тий	благува́та	благува́те	благува́ті
Р.	благува́того	благува́тої	благува́того	благува́тих
Д.	благува́тому	благува́тій	благува́тому	благува́тим
З.	благува́того (іcт.) благува́тий (неіст.)	благува́ту	благува́те	благува́тих (іст.) благува́ті (неіст.)
О.	благува́тим	благува́тою	благува́тим	благува́тими
М.	благува́тім благува́тому	благува́тій	благува́тім благува́тому	благува́тих

бла-гу-ва́т-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -благ-; суфікс: -уват; закінчення: -ий.

рідк. недоумкуватий, дурнуватий. ◆ Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди Смілянський

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: малоумный ^(ru), глуповатый ^(ru), дурковатый ^(ru)