Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	благува́тий	благува́те	благува́та	благува́ті
Р.	благува́того	благува́того	благува́тої	благува́тих
Д.	благува́тому	благува́тому	благува́тій	благува́тим
З. (^іст./_неіст.)	благува́того (іcт.) благува́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	благува́те	благува́ту	благува́тих (іст.) благува́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	благува́тим	благува́тим	благува́тою	благува́тими
М.	благува́тім благува́тому	благува́тім благува́тому	благува́тій	благува́тих

бла-гу-ва́т-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -благ-; суфікс: -уват; закінчення: -ий.

рідк. недоумкуватий, дурнуватий. ◆ Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди Смілянський

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: малоумный ^(ru), глуповатый ^(ru), дурковатый ^(ru)