близько
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
бли́зь-ко
Прислівник, обставинний, місця; незмінний.
Корінь: -близь-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прислівник до близький 1—4, 6. ◆ Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня М. М. Коцюбинський
- у знач. присудк. сл. на невеликій відстані. ◆ Близько лікоть,— та не вкусиш Матвій Номис
- у знач. присудк. сл. скоро. ◆ [Т і р ц а:] Близько день!В новій славі сонце просіяє, Згине ніч! Леся Українка
- прийм. з род. відм. уживається при означенні місця; біля, коло. ◆ Рад був [Андрій] жити близько батька, якого дуже любив і поважав І. Я. Франко
- при назвах міри, часу, числа вживається для позначення приблизної кількості. ◆ Вранці прокидаємось близько десятої години Леся Українка
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від прикм. близький, ??
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |