блудливий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | блудли́вий | блудли́ва | блудли́ве | блудли́ві |
| Р. | блудли́вого | блудли́вої | блудли́вого | блудли́вих |
| Д. | блудли́вому | блудли́вій | блудли́вому | блудли́вим |
| З. | блудли́вого (іcт.) блудли́вий (неіст.) |
блудли́ву | блудли́ве | блудли́вих (іст.) блудли́ві (неіст.) |
| О. | блудли́вим | блудли́вою | блудли́вим | блудли́вими |
| М. | блудли́вім блудли́вому |
блудли́вій | блудли́вім блудли́вому |
блудли́вих |
блуд-ли́-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -блуд-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [blʊˈdlɪu̯ei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. який відзначається статевою розпустою; розпусний ◆ Провчити надумали блудливого попа Ю. О. Збанацький
- який має або виявляє ознаки розпусти ◆ До столу з блудливою усмішкою підбігла шинкарка і почала збирати на стіл начиння П. Й. Панч
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |