блудливий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	блудли́вий	блудли́ве	блудли́ва	блудли́ві
Р.	блудли́вого	блудли́вого	блудли́вої	блудли́вих
Д.	блудли́вому	блудли́вому	блудли́вій	блудли́вим
З. (іст./неіст.)	блудли́вого (іcт.) блудли́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	блудли́ве	блудли́ву	блудли́вих (іст.) блудли́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	блудли́вим	блудли́вим	блудли́вою	блудли́вими
М.	блудли́вім блудли́вому	блудли́вім блудли́вому	блудли́вій	блудли́вих

блуд-ли́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -блуд-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [blʊˈdlɪu̯ei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. який відзначається статевою розпустою; розпусний ◆ Провчити надумали блудливого попа Ю. О. Збанацький
   1. який має або виявляє ознаки розпусти ◆ До столу з блудливою усмішкою підбігла шинкарка і почала збирати на стіл начиння П. Й. Панч

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блудливий