Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бре́зклий	бре́зкле	бре́зкла	бре́зклі
Р.	бре́зклого	бре́зклого	бре́зклої	бре́зклих
Д.	бре́зклому	бре́зклому	бре́зклій	бре́зклим
З. (^іст./_неіст.)	бре́зклого (іcт.) бре́зклий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бре́зкле	бре́зклу	бре́зклих (іст.) бре́зклі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бре́зклим	бре́зклим	бре́зклою	бре́зклими
М.	бре́зклім бре́зклому	бре́зклім бре́зклому	бре́зклій	бре́зклих

бре́зк-лий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брезкл-; корінь: -ий-.

набряклий, опухлий (про тіло або обличчя). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Павлюк побачив брезкле обличчя з безкольоровою гострою борідкою
1. який має набрякле тіло або обличчя. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Він ледве встиг похмелитися і після безсонної ночі здавався брезклим і старим Тулуб

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів