бридкий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | бридки́й | бридка́ | бридке́ | бридкі́ |
| Р. | бридко́го | бридко́ї | бридко́го | бридки́х |
| Д. | бридко́му | бридкі́й | бридко́му | бридки́м |
| З. | бридко́го бридкий |
бридку́ | бридке́ | бридки́х бридкі́ |
| О. | бридки́м | бридко́ю | бридки́м | бридки́ми |
| М. | бридко́му бридкі́м |
бридкі́й | бридкі́м бридко́му |
бридки́х |
брид-ки́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -брид-; суфікс: -к; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [breˈdkɪi̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який викликає огиду; гидкий, огидний. ◆ Чи теплий гад, розпарений на сонці, чи холодний — однаково бридкий Леся Українка
- дуже поганий, негарний; потворний. ◆ — Нехай я і стидкий, і бридкий, і усякий; а ти таки так зроби, щоб вона., за мене заміж пішла Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |