бридкий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	бридки́й	бридке́	бридка́	бридкі́
Р.	бридко́го	бридко́го	бридко́ї	бридки́х
Д.	бридко́му	бридко́му	бридкі́й	бридки́м
З. (іст./неіст.)	бридко́го бридкий {{{з (чол, неіст)}}}	бридке́	бридку́	бридки́х бридкі́ {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бридки́м	бридки́м	бридко́ю	бридки́ми
М.	бридко́му бридкі́м	бридкі́м бридко́му	бридкі́й	бридки́х

брид-ки́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -брид-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [breˈdkɪi̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який викликає огиду; гидкий, огидний. ◆ Чи теплий гад, розпарений на сонці, чи холодний — однаково бридкий Леся Українка
   1. дуже поганий, негарний; потворний. ◆ — Нехай я і стидкий, і бридкий, і усякий; а ти таки так зроби, щоб вона., за мене заміж пішла Г. Ф. Квітка-Основ'яненко

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бридкий