брудний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. брудни́й брудна́ брудне́ брудні́
Р. брудно́го брудно́ї брудно́го брудни́х
Д. брудно́му брудні́й брудно́му брудни́м
З. брудно́го
брудний
брудну́ брудне́ брудни́х
брудні́
О. брудни́м брудно́ю брудни́м брудни́ми
М. брудно́му
брудні́м
брудні́й брудні́м
брудно́му
брудни́х

брудний

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -бруд-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. покритий брудом (у 1 знач.), боло­том; з брудом. ◆ Видко обом — і Андрієві і Маланці,— як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани Коцюбинський
  2. нечистий, замазаний, забруднений. ◆ Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а бруд­ні — аж чорні Панас Мирний
  3. сірувато-мутний (про колір). ◆ Брудні та важкі хмари вистилали високе небо Панас Мирний
  4. при виконанні якого людина брудниться. ◆ Брудна робота.
  5. перен. який викликає моральну огиду, осуд; огид­ний, мерзенний. ◆ Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? Собко
  6. сороміцький, непристойний. ◆ Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими Леся Українка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]