Українська

брудний

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -бруд-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом.^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Видко обом — і Андрієві і Маланці,— як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани М. М. Коцюбинський
нечистий, замазаний, забруднений. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а брудні — аж чорні Панас Мирний
сірувато-мутний (про колір). ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Брудні та важкі хмари вистилали високе небо Панас Мирний
при виконанні якого людина брудниться. ◆ Брудна робота.
перен. який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? В. М. Собко
сороміцький, непристойний. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими Леся Українка

Найтісніша спорідненість

Від ??

покритий брудом
Англійська_en: dirt ^(en)

нечистий, замазаний, забруднений

сірувато-мутний (про колір)

при виконанні якого людина брудниться

який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний
Англійська_en: dirty ^(en)

сороміцький, непристойний