брудний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. покритий брудом (у 1 знач.), боло­том; з брудом ◆ Видко обом — і Андрієві і Маланці,— як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани Коцюбинський
  2. нечистий, замазаний, забруднений ◆ Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а бруд­ні — аж чорні Панас Мирний
    1. сірувато-мутний (про колір) ◆ Брудні та важкі хмари вистилали високе небо Панас Мирний
    2. при виконанні якого людина брудниться ◆ Брудна робота.
  3. перен. який викликає моральну огиду, осуд; огид­ний, мерзенний ◆ Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? Собко
    1. сороміцький, непристойний ◆ Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими Леся Українка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]