Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бівуа́чний	бівуа́чне	бівуа́чна	бівуа́чні
Р.	бівуа́чного	бівуа́чного	бівуа́чної	бівуа́чних
Д.	бівуа́чному	бівуа́чному	бівуа́чній	бівуа́чним
З. (^іст./_неіст.)	бівуа́чного (іcт.) бівуа́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бівуа́чне	бівуа́чну	бівуа́чних (іст.) бівуа́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бівуа́чним	бівуа́чним	бівуа́чною	бівуа́чними
М.	бівуа́чнім бівуа́чному	бівуа́чнім бівуа́чному	бівуа́чній	бівуа́чних

бі-ву-а́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бівуач-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

прикметник до бівуак і бівак. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Поки що ніяких сутичок з ворогом не було, і козакам набридло одноманітне бівуачне життя. Добровольський

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів