Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	біднува́тий	біднува́те	біднува́та	біднува́ті
Р.	біднува́того	біднува́того	біднува́тої	біднува́тих
Д.	біднува́тому	біднува́тому	біднува́тій	біднува́тим
З. (^іст./_неіст.)	біднува́того (іcт.) біднува́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	біднува́те	біднува́ту	біднува́тих (іст.) біднува́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	біднува́тим	біднува́тим	біднува́тою	біднува́тими
М.	біднува́тім біднува́тому	біднува́тім біднува́тому	біднува́тій	біднува́тих

бід-ну-ва́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бідн-; суфікси: -ува -т; закінчення: -ий.

не заможний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди Олександр Петрович Довженко
не дорогий, не пишний, не рясний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих землях Іван Ле

Найтісніша спорідненість

Від ??

не заможний

{{переклад|}не дорогий, не пишний, не рясний}