білокорий
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | білоко́рий | білоко́ра | білоко́ре | білоко́рі |
Р. | білоко́рого | білоко́рої | білоко́рого | білоко́рих |
Д. | білоко́рому | білоко́рій | білоко́рому | білоко́рим |
З. | білоко́рого (іcт.) білоко́рий (неіст.) |
білоко́ру | білоко́ре | білоко́рих (іст.) білоко́рі (неіст.) |
О. | білоко́рим | білоко́рою | білоко́рим | білоко́рими |
М. | білоко́рім білоко́рому |
білоко́рій | білоко́рім білоко́рому |
білоко́рих |
бі-ло-ко́-рий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -біл-; інтерфікс: -о-; корінь: -кор-; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [bʲilɔˈkɔrei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який має білу кору, оболонку. ◆ Заглянула я, матушко-серце, в той мішок, аж там білокора пшениця І. С. Нечуй-Левицький
- уживається як постійний епітет берези. ◆ Бліді на небі гасли зорі, І вітер плутався в мережах верховіть, І не гойдалися берези білокорі М. Т. Рильський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]який має білу кору, оболонку | |
береза | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: білокорий
- Білокорий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- білокорий на Lingvo.ua