Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	білоли́ций	білоли́це	білоли́ца	білоли́ці
Р.	білоли́цого	білоли́цого	білоли́цої	білоли́цих
Д.	білоли́цому	білоли́цому	білоли́цій	білоли́цим
З. (^іст./_неіст.)	білоли́цого (іcт.) білоли́ций (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	білоли́це	білоли́цу	білоли́цих (іст.) білоли́ці (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	білоли́цим	білоли́цим	білоли́цою	білоли́цими
М.	білоли́цім білоли́цому	білоли́цім білоли́цому	білоли́цій	білоли́цих

бі-ло-ли́-ци-й

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -біл-; інтерфікс: -о-; корінь: -лиц-; закінчення: -ий.

який має біле обличчя. ◆ Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? Народна пісня
уживається як постійний епітет місяця. ◆ Білолиций місяць тихо плив високим небом Б. Д. Грінченко
у знач. ім. Місяць. ◆ Зорі сяють; серед неба Горить білолиций Т. Г. Шевченко

Найтісніша спорідненість

Від ??

який має біле обличчя
Англійська_en: white-faced ^(en), fair-faced ^(en)

уживається як постійний епітет місяця moon ^(en)

Місяць