Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	білоли́ций	білоли́ца	білоли́це	білоли́ці
Р.	білоли́цого	білоли́цої	білоли́цого	білоли́цих
Д.	білоли́цому	білоли́цій	білоли́цому	білоли́цим
З.	білоли́цого (іcт.) білоли́ций (неіст.)	білоли́цу	білоли́це	білоли́цих (іст.) білоли́ці (неіст.)
О.	білоли́цим	білоли́цою	білоли́цим	білоли́цими
М.	білоли́цім білоли́цому	білоли́цій	білоли́цім білоли́цому	білоли́цих

бі-ло-ли́-ци-й

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -біл-; інтерфікс: -о-; корінь: -лиц-; закінчення: -ий.

який має біле обличчя. ◆ Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? Народна пісня
уживається як постійний епітет місяця. ◆ Білолиций місяць тихо плив високим небом Грінченко
у знач. ім. Місяць. ◆ Зорі сяють; серед неба Горить білолиций Шевченко

Найтісніша спорідненість

Від ??

який має біле обличчя
Англійська_en: white-faced ^(en), fair-faced ^(en)

уживається як постійний епітет місяця moon ^(en)

Місяць