біснуватий
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | біснува́тий | біснува́те | біснува́та | біснува́ті |
| Р. | біснува́того | біснува́того | біснува́тої | біснува́тих |
| Д. | біснува́тому | біснува́тому | біснува́тій | біснува́тим |
| З. (іст./неіст.) | біснува́того (іcт.) біснува́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
біснува́те | біснува́ту | біснува́тих (іст.) біснува́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | біснува́тим | біснува́тим | біснува́тою | біснува́тими |
| М. | біснува́тім біснува́тому |
біснува́тім біснува́тому |
біснува́тій | біснува́тих |
біс-ну-ва́т-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -біс-; суфікси: -н-уват-; закінчення: -ий
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- заст. психічнохворий, божевільний ◆ [Р і ч а р д, бере від Деві молота і замахує ним):] Гей, одступіться! …здіймається лемент: «Він біснуватий!» Леся Українка
- у знач. ім. про божевільну людину ◆ Оженився дурний та взяв біснувату, та не мали що робити — підпалили хату Українське прислів'я
- розм. лютий, роздратований, розгніваний; несамовитий ◆ Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан Котляревський
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |