Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	валови́тий	валови́те	валови́та	валови́ті
Р.	валови́того	валови́того	валови́тої	валови́тих
Д.	валови́тому	валови́тому	валови́тій	валови́тим
З. (^іст./_неіст.)	валови́того (іcт.) валови́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	валови́те	валови́ту	валови́тих (іст.) валови́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	валови́тим	валови́тим	валови́тою	валови́тими
М.	валови́тім валови́тому	валови́тім валови́тому	валови́тій	валови́тих

ва-ло-ви́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -валовит-; закінчення: -ий.

зах. вайлуватий.^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

валовитий