Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	вальцюва́тий	вальцюва́те	вальцюва́та	вальцюва́ті
Р.	вальцюва́того	вальцюва́того	вальцюва́тої	вальцюва́тих
Д.	вальцюва́тому	вальцюва́тому	вальцюва́тій	вальцюва́тим
З. (^іст./_неіст.)	вальцюва́того (іcт.) вальцюва́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	вальцюва́те	вальцюва́ту	вальцюва́тих (іст.) вальцюва́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	вальцюва́тим	вальцюва́тим	вальцюва́тою	вальцюва́тими
М.	вальцюва́тім вальцюва́тому	вальцюва́тім вальцюва́тому	вальцюва́тій	вальцюва́тих

валь-цю-ва́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -вальц-; суфікс: -юват; закінчення: -ий.

циліндричний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

вальцюватий