Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	вві́рений	вві́рена	вві́рене	вві́рені
Р.	вві́реного	вві́реної	вві́реного	вві́рених
Д.	вві́реному	вві́реній	вві́реному	вві́реним
З.	{{{з (чол)}}}	вві́рену	вві́рене	{{{з (мн)}}}
О.	вві́реним	вві́реною	вві́реним	вві́реними
М.	вві́реному вві́ренім	вві́реній	вві́реному вві́ренім	вві́рених

вві́-ре-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: в-; корінь: -вір-; суфікс: -ен; закінчення: -ий.

дієприкм. минулого часу, пасивного стану до ввірити . ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Директор музею Тамара Сеніна розповіла присутнім про творчий шлях Володимира Стецюка, який з 2003 року працює у ввіреному їй закладі.

Найтісніша спорідненість
дієслова: ввірити

Від ??

Список перекладів