ввірений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	вві́рений	вві́рене	вві́рена	вві́рені
Р.	вві́реного	вві́реного	вві́реної	вві́рених
Д.	вві́реному	вві́реному	вві́реній	вві́реним
З. (іст./неіст.)	вві́реного вві́рений	вві́рене	вві́рену	вві́рених вві́рені
О.	вві́реним	вві́реним	вві́реною	вві́реними
М.	вві́реному вві́ренім	вві́реному вві́ренім	вві́реній	вві́рених

вві́-ре-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: в-; корінь: -вір-; суфікс: -ен; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до ввірити . ◆ Директор музею Тамара Сеніна розповіла присутнім про творчий шлях Володимира Стецюка, який з 2003 року працює у ввіреному їй закладі.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: ввірити

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ввірений