вдовичин

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	вдови́чин	вдови́чина	вдови́чине	вдови́чині
Р.	вдови́чиного	вдови́чиної	вдови́чиного	вдови́чиних
Д.	вдови́чиному	вдови́чиній	вдови́чиному	вдови́чиним
З.	{{{з (чол)}}}	вдови́чину	вдови́чине	{{{з (мн)}}}
О.	вдови́чиним	вдови́чиною	вдови́чиним	вдови́чиними
М.	вдови́чиному вдови́чинім	вдови́чиній	вдови́чиному вдови́чинім	вдови́чиних

вдо-ви́-чин

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a ин.

Корінь: -вдов-; суфікс: -ичин.

Вимова

• МФА : [wdɔˈu̯ɪt͡ʃen] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. належний, властивий вдовиці (удовиці). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів