вдовичин

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	вдови́чин	вдови́чине	вдови́чина	вдови́чині
Р.	вдови́чиного	вдови́чиного	вдови́чиної	вдови́чиних
Д.	вдови́чиному	вдови́чиному	вдови́чиній	вдови́чиним
З. (іст./неіст.)	вдови́чиного вдови́чиний	вдови́чине	вдови́чину	вдови́чиних вдови́чині
О.	вдови́чиним	вдови́чиним	вдови́чиною	вдови́чиними
М.	вдови́чиному вдови́чинім	вдови́чиному вдови́чинім	вдови́чиній	вдови́чиних

вдо-ви́-чин

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a ин.

Корінь: -вдов-; суфікс: -ичин.

Вимова

• МФА : [wdɔˈu̯ɪt͡ʃen] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. належний, властивий вдовиці (удовиці). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів