Українська

век-се-ле-три-ма́ч

Іменник.

Корінь: --.

фін. власник векселя, який має право на отримання вказаної в ньому суми грошей ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: вексель, векселедавець прикметники: вексельний

Від ??

Список перекладів