вексель
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ве́к-сель
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [ˈʋɛkselʲ], мн. [ˈʋɛkselʲi]
прослухати вимову
- УФ: [ве́ксеил`]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фін. цінний папір установленого зразка, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити певну суму грошей векселетримачеві у зазначений термін ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- [СУМ-20]