Українська

ве́к-сель

Іменник.

Корінь: --.

фін. цінний папір установленого зразка, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити певну суму грошей векселетримачеві у зазначений термін ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: векселедавець, векселетримач прикметники: вексельний

Від ??

Список перекладів