Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	випадко́вий	випадко́ва	випадко́ве	випадко́ві
Р.	випадко́вого	випадко́вої	випадко́вого	випадко́вих
Д.	випадко́вому	випадко́вій	випадко́вому	випадко́вим
З.	випадко́вого (іcт.) випадко́вий (неіст.)	випадко́ву	випадко́ве	випадко́вих (іст.) випадко́ві (неіст.)
О.	випадко́вим	випадко́вою	випадко́вим	випадко́вими
М.	випадко́вім випадко́вому	випадко́вій	випадко́вім випадко́вому	випадко́вих

ви-пад-ко́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: ви-; корінь: -пад-; суфікси: -к -ов; закінчення: -ий.

який стався несподівано, непередбачено ◆ немає прикладів застосування.
перший-ліпший, який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин ◆ немає прикладів застосування.
не обумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин ◆ немає прикладів застосування.
який буває або трапляється іноді, непостійно, несистематично, час від часу ◆ немає прикладів застосування.
який складається з різних, мало пов'язаних між собою частин, речей, зібраних без певного принципу ◆ немає прикладів застосування.
який ґрунтується на випадковості ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ви́падок Г, Ж, ви́па́дком, випадко́вий — рос. вы́падок, білор. вы́падак, пол. wypadek; — похідне утворення від nа́дaти; спочатку вживалося, очевидно, як вузький термін під час гри в кості (при вдалому падінні кості); за іншим поглядом (Richhardt 113), запозичене з польської мови.— Див. ще ви́-, па́дати.

який стався несподівано, непередбачено
Російська_ru: случайный

перший-ліпший, який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин

не обумовлений якими-небудь закономірностями

який буває або трапляється іноді, непостійно
Російська_ru: непостоянный ^(ru)

який складається з різних, мало пов'язаних між собою частин

який ґрунтується на випадковості