випадковий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	випадко́вий	випадко́ве	випадко́ва	випадко́ві
Р.	випадко́вого	випадко́вого	випадко́вої	випадко́вих
Д.	випадко́вому	випадко́вому	випадко́вій	випадко́вим
З. (іст./неіст.)	випадко́вого (іcт.) випадко́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	випадко́ве	випадко́ву	випадко́вих (іст.) випадко́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	випадко́вим	випадко́вим	випадко́вою	випадко́вими
М.	випадко́вім випадко́вому	випадко́вім випадко́вому	випадко́вій	випадко́вих

ви-пад-ко́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: ви-; корінь: -пад-; суфікси: -к-ов; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [ʋepɐˈdkɔu̯ei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який стався несподівано, непередбачено ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перший-ліпший, який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. не обумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. який буває або трапляється іноді, непостійно, несистематично, час від часу ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. який складається з різних, мало пов'язаних між собою частин, речей, зібраних без певного принципу ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. який ґрунтується на випадковості ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. -
2. несподіваний, нежданий, негаданий, непередбачений, ненавмисний, невмисний неумисний], перший-ліпший, припадковий
3. незакономірний, казуальний
4. принагідний, непостійний, оказіональний (книжн.); шалений

Антоніми

1. закономірний
2. симитричний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ви́падок Г, Ж, ви́па́дком, випадко́вий — рос. вы́падок, білор. вы́падак, пол. wypadek; — похідне утворення від nа́дaти; спочатку вживалося, очевидно, як вузький термін під час гри в кості (при вдалому падінні кості); за іншим поглядом (Richhardt 113), запозичене з польської мови.— Див. ще ви́-, па́дати.

Переклад

який стався несподівано, непередбачено
Російськаru: случайный

перший-ліпший, який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин

не обумовлений якими-небудь закономірностями

який буває або трапляється іноді, непостійно
Російськаru: непостоянный (ru)

який складається з різних, мало пов'язаних між собою частин

який ґрунтується на випадковості

Джерела

• Словник УЛІФ: випадковий