вистоялий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. ви́стоялий ви́стояла ви́стояле ви́стоялі
Р. ви́стоялого ви́стоялої ви́стоялого ви́стоялих
Д. ви́стоялому ви́стоялій ви́стоялому ви́стоялим
З. {{{з (чол)}}} ви́стоялу ви́стояле {{{з (мн)}}}
О. ви́стоялим ви́стоялою ви́стоялим ви́стоялими
М. ви́стоялому
ви́стоялім
ви́стоялій ви́стоялому
ви́стоялім
ви́стоялих

ви́-сто-я-лий

Пасивний дієприкметник.


Корінь: -вистоялий-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до вистояти . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ вистояле вино Правда: письмо лiтературно-полiтичне. 1875. Рочник VIII-ий (цитата з бібліотеки Google Книги)

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]