врадуваний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. вра́дуваний вра́дувана вра́дуване вра́дувані
Р. вра́дуваного вра́дуваної вра́дуваного вра́дуваних
Д. вра́дуваному вра́дуваній вра́дуваному вра́дуваним
З. вра́дуваного (іcт.)
вра́дуваний (неіст.)
вра́дувану вра́дуване вра́дуваних (іст.)
вра́дувані (неіст.)
О. вра́дуваним вра́дуваною вра́дуваним вра́дуваними
М. вра́дуванім
вра́дуваному
вра́дуваній вра́дуванім
вра́дуваному
вра́дуваних

вра́-ду-ва-ний

Пасивний дієприкметник.


Префікс: в-; корінь: -рад-; суфікси: -ува; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дієприкм. теперішнього часу, активного стану до врадувати . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Петрусь не тільки врадуваний, він гордий. Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.7-8-1941-р..pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]