вумний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	ву́мний	ву́мне	ву́мна	ву́мні
Р.	ву́много	ву́много	ву́мної	ву́мних
Д.	ву́мному	ву́мному	ву́мній	ву́мним
З. (іст./неіст.)	ву́много (іcт.) ву́мний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	ву́мне	ву́мну	ву́мних (іст.) ву́мні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	ву́мним	ву́мним	ву́мною	ву́мними
М.	ву́мнім ву́мному	ву́мнім ву́мному	ву́мній	ву́мних

ву́м-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -вум-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [ˈwumnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. жарг. розумний ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник сучасного українського сленгу / [упоряд. Т. М. Кондратюк]. — Х. : Фоліо, 2006. — 349, [3] с. — ISBN 966-03-3268-8