Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	відхо́джу	відхо́див	відхо́дитиму	—
Ти	відхо́диш	відхо́див відхо́дила	відхо́дитимеш	відхо́дь
Він Вона Воно	відхо́дить	відхо́див відхо́дила відхо́дило	відхо́дитиме	—
Ми	відхо́дим(о)	відхо́дили	відхо́дитимем(о)	відхо́дьмо
Ви	відхо́дите	відхо́дили	відхо́дитимете	відхо́дьте
Вони	відхо́дять	відхо́дили	відхо́дитимуть	—
Дієприсл. мин. ч.	відхо́дивши

від-хо́-ди-ти

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a). Відповідне дієслово доконаного виду — відійти.

Префікс: від-; корінь: -ход-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

йти, віддаляючись від чогось чи залишаючи щось ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: хода дієслова: ходити, виходити, приходити

Від ?

Список перекладів
Іспанська_es: irse ^(es) Англійська_en: go away ^(en), leave ^(en) Російська_ru: уходить ^(ru) Французька_fr: s'en aller ^(fr)

відходити