вони

Українська

во́ни

во́-ни

• МФА: [ˈwɔne]

• форма називного відмінка множини іменника вон ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

вони́

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	він	вона́	воно	вони́
Р.	його́, нього́	її́, не́ї	його́, нього́	їх, них
Д.	йому́	їй	йому́	їм
З.	його́, нього́	її́, не́ї	його́, нього́	їх, них
О.	ним	не́ю	ним	ни́ми
М.	на/у ньо́му, ні́м	на/у ні́й	на/у ньо́му, ні́м	на/у ни́х
К.	—	—	—	—

во-ни́

Займенник, особовий, III особа множини.

Корінь: -вон-; закінчення: -и.

Вимова

• • МФА: [wɔˈnɪ] 
• УФ: [вони́]

Семантичні властивості

Значення

1. уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником у множині до або після цього займенника ◆ Навіть старі хвалили Гущу. Вони ходили розпитать в нього, чи скоро буде нарізка. М. М. Коцюбинський, «Fata morgana», 1903—1910 рр. [СУМ-11] ◆ Запоріжці Софрон Подобайло і Павло Трамана стояли горді й пишні, як архістратиги або орли. На очах у них теж були сльози, але вони їх не помічали. О. П. Довженко, «Тарас Бульба», 1940—1941 рр. [СУМ-11]
2. уживається для вираження пошани до однієї особи будь-якої статі ◆ Довгий і блідий швейцар […], нахиливши до мене своє […] обличчя, сливе прошепотів: — Вони ще не встали… «Вони» — то був редактор. М. М. Коцюбинський, «Випадок», 1927 р. [СУМ-11] ◆ [Лукаш:] Тобі недобра з їх свекруха буде! Леся Українка, «Лісова пісня», 1911 р. [СУМ-11] ◆  — Ех, Тимку, не знаєш ти дядька Мусія: вони в нас хитрі! А. В. Головко, «Мати», 1932—1934 рр. [СУМ-11]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів
Іспанськаes: ellos (es) чол., ellas (es) жін. Англійськаen: they Китайськаzh: 他们(чол), 她们(жін), 它们(сер) Німецькаde: sie Російськаru: они Румунськаro: ei (ro) чол., ele (ro) жін. Французькаfr: ils (fr) чол., elles (fr) жін. Шведськаsv: de (sv)