грімкий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | грімки́й | грімка́ | грімке́ | грімкі́ |
| Р. | грімко́го | грімко́ї | грімко́го | грімки́х |
| Д. | грімко́му | грімкі́й | грімко́му | грімки́м |
| З. | грімко́го грімкий |
грімку́ | грімке́ | грімки́х грімкі́ |
| О. | грімки́м | грімко́ю | грімки́м | грімки́ми |
| М. | грімко́му грімкі́м |
грімкі́й | грімкі́м грімко́му |
грімки́х |
грім-ки́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -грім-; суфікс: -к; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який голосно, дзвінко звучить; гучний, голосний. [≈ 1][▲ 1] ◆ – Анно, гуляй! – вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі О. Кобилянська ◆ Тінь грянула по Дінцю, очерета стояли зовсім тихо, далекий і грімкий розлігся гуркіт над горами М. Йогансен
- який створює, видає різкі звуки, гуркіт і т. ін. ◆ Її [залізну руду] рвали на шмаття грімкою вибухівкою П. Загребельний ◆ Траса за рогом грімка – наче меблю [меблі] сунуть опостінь О. Забужко ◆ Я тчу на грімкому верстаті М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете ◆ Пересилають вони свій грімкий привіт усім малм друзям. Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96-%D0%A7.2-1942-%D1%80..pdf.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |