грімкий
Зовнішній вигляд
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | грімки́й | грімке́ | грімка́ | грімкі́ |
| Р. | грімко́го | грімко́го | грімко́ї | грімки́х |
| Д. | грімко́му | грімко́му | грімкі́й | грімки́м |
| З. (іст./неіст.) | грімко́го грімкий {{{з (чол, неіст)}}} |
грімке́ | грімку́ | грімки́х грімкі́ {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | грімки́м | грімки́м | грімко́ю | грімки́ми |
| М. | грімко́му грімкі́м |
грімкі́м грімко́му |
грімкі́й | грімки́х |
грім-ки́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -грім-; суфікс: -к; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який голосно, дзвінко звучить; гучний, голосний. [≈ 1][▲ 1] ◆ – Анно, гуляй! – вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі О. Кобилянська ◆ Тінь грянула по Дінцю, очерета стояли зовсім тихо, далекий і грімкий розлігся гуркіт над горами М. Йогансен
- який створює, видає різкі звуки, гуркіт і т. ін. ◆ Її [залізну руду] рвали на шмаття грімкою вибухівкою П. Загребельний ◆ Траса за рогом грімка – наче меблю [меблі] сунуть опостінь О. Забужко ◆ Я тчу на грімкому верстаті М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете ◆ Пересилають вони свій грімкий привіт усім малм друзям. Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96-%D0%A7.2-1942-%D1%80..pdf.
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |