давньоіндійська мова

Українська

Тип та синтаксичні ознаки

дав-ньо-ін-ді́·й-ська мо́-ва

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова

• • МФА: [ˌdɑ̽wnʲɔ̽ı̽nˈdʲijsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽]

Семантичні властивості

Значення

1. мова давніх аріїв, що з'явилися в Північно-Західній Індії в сер. 2-го тис. до н. е., і поширилася по північній і центральній частині півострова Індостан. ◆ Давньоіндійська мова представлена ​​двома літературними формами: ведійською мовою та санскритом. З Вікіпедії

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Переклад

Список перекладів
Російськаru: древнеиндийский язык (ru) (дрєвнєінді́йскій їзи́к) чол. од.