двофонемний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | двофоне́мний | двофоне́мне | двофоне́мна | двофоне́мні |
| Р. | двофоне́много | двофоне́много | двофоне́мної | двофоне́мних |
| Д. | двофоне́мному | двофоне́мному | двофоне́мній | двофоне́мним |
| З. (іст./неіст.) | двофоне́много (іcт.) двофоне́мний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
двофоне́мне | двофоне́мну | двофоне́мних (іст.) двофоне́мні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | двофоне́мним | двофоне́мним | двофоне́мною | двофоне́мними |
| М. | двофоне́мнім двофоне́мному |
двофоне́мнім двофоне́мному |
двофоне́мній | двофоне́мних |
дво-фо-не́м-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: дво-?; корінь: -фонем-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- лінгв. що складається з двох фонем. ◆ Відомості про те, що суфікс -іт- у слові без-роб-іт-н(ий) займає 1-у післякореневу позицію, є двофонемним, має фонемну структуру зразка ГП (голосний+приголосний), становить наголошений склад у цьому слові, є декларативним знанням про цей суфікс.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |