двофонемний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | двофоне́мний | двофоне́мна | двофоне́мне | двофоне́мні |
| Р. | двофоне́много | двофоне́мної | двофоне́много | двофоне́мних |
| Д. | двофоне́мному | двофоне́мній | двофоне́мному | двофоне́мним |
| З. | двофоне́много (іcт.) двофоне́мний (неіст.) |
двофоне́мну | двофоне́мне | двофоне́мних (іст.) двофоне́мні (неіст.) |
| О. | двофоне́мним | двофоне́мною | двофоне́мним | двофоне́мними |
| М. | двофоне́мнім двофоне́мному |
двофоне́мній | двофоне́мнім двофоне́мному |
двофоне́мних |
дво-фо-не́м-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: дво-?; корінь: -фонем-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. що складається з двох фонем. ◆ Відомості про те, що суфікс -іт- у слові без-роб-іт-н(ий) займає 1-у післякореневу позицію, є двофонемним, має фонемну структуру зразка ГП (голосний+приголосний), становить наголошений склад у цьому слові, є декларативним знанням про цей суфікс.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |