Українська
[ред.]

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	ди́ктумний	ди́ктумна	ди́ктумне	ди́ктумні
Р.	ди́ктумного	ди́ктумної	ди́ктумного	ди́ктумних
Д.	ди́ктумному	ди́ктумній	ди́ктумному	ди́ктумним
З.	ди́ктумного (іcт.) ди́ктумний (неіст.)	ди́ктумну	ди́ктумне	ди́ктумних (іст.) ди́ктумні (неіст.)
О.	ди́ктумним	ди́ктумною	ди́ктумним	ди́ктумними
М.	ди́ктумнім ди́ктумному	ди́ктумній	ди́ктумнім ди́ктумному	ди́ктумних

ди́к-тум-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -диктум-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

лінгв. що стосується диктуму, зв’язаний з ним. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: диктумный ^(ru)

Українська[ред.]