дотепний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | доте́пний | доте́пна | доте́пне | доте́пні |
| Р. | доте́пного | доте́пної | доте́пного | доте́пних |
| Д. | доте́пному | доте́пній | доте́пному | доте́пним |
| З. | доте́пного (іcт.) доте́пний (неіст.) |
доте́пну | доте́пне | доте́пних (іст.) доте́пні (неіст.) |
| О. | доте́пним | доте́пною | доте́пним | доте́пними |
| М. | доте́пнім доте́пному |
доте́пній | доте́пнім доте́пному |
доте́пних |
до-те́п-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -дотеп-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- здатний до влучних висловів; влучний, з сатиричним або жартівливим відтінком. [≈ 1][≠ 1] ◆ Він був нині дуже веселий, говіркий і дотепний, сипав жартами і забавляв, видно, ціле товариство. І. Я. Франко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |