драглий
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | дра́глий | дра́гла | дра́гле | дра́глі |
Р. | дра́глого | дра́глої | дра́глого | дра́глих |
Д. | дра́глому | дра́глій | дра́глому | дра́глим |
З. | дра́глого (іcт.) дра́глий (неіст.) |
дра́глу | дра́гле | дра́глих (іст.) дра́глі (неіст.) |
О. | дра́глим | дра́глою | дра́глим | дра́глими |
М. | дра́глім дра́глому |
дра́глій | дра́глім дра́глому |
дра́глих |
дра́-глий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -драгл-; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Зразкова:
[ред.]- МФА: [ˈdrɑɦlɪ̞ɪ̯]
Поширена помилкова:
[ред.]- МФА: [ˈdrɑɦɫɨj ̊]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який скидається на драглі ◆ Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусиш.
- перен. слабкий, безсилий ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменшено-пестливі форми: драгленький
- іменники: драглі, драглина
- прикметники: драглинастий
- дієслова: драгліти, дрижати
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Б. Грінченко. "Словарь української мови".