заогнений
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | зао́гнений | зао́гнене | зао́гнена | зао́гнені |
| Р. | зао́гненого | зао́гненого | зао́гненої | зао́гнених |
| Д. | зао́гненому | зао́гненому | зао́гненій | зао́гненим |
| З. (іст./неіст.) | зао́гненого (іcт.) зао́гнений (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
зао́гнене | зао́гнену | зао́гнених (іст.) зао́гнені (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | зао́гненим | зао́гненим | зао́гненою | зао́гненими |
| М. | зао́гненім зао́гненому |
зао́гненім зао́гненому |
зао́гненій | зао́гнених |
за-о́г-не-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: за-; корінь: -огн-; суфікс: -ен; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- (образно): ◆ Левицький був у важку войовничу, заогнену пору тим, чого в таку пору і найрозумніші не розуміють… Petro Volynsʹkyĭ, Kyïvsʹkyĭ derz͡h͡avnyĭ pedahohichnyĭ instytut im. O.M. Horʹkoho. Istorii︠a︡ ukraïnsʹkoï literatury 1966
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |