здатний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	зда́тний	зда́тна	зда́тне	зда́тні
Р.	зда́тного	зда́тної	зда́тного	зда́тних
Д.	зда́тному	зда́тній	зда́тному	зда́тним
З.	зда́тного (іcт.) зда́тний (неіст.)	зда́тну	зда́тне	зда́тних (іст.) зда́тні (неіст.)
О.	зда́тним	зда́тною	зда́тним	зда́тними
М.	зда́тнім зда́тному	зда́тній	зда́тнім зда́тному	зда́тних

здат-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: з-; корінь: -дат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [ˈzdɑtnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. на що, до чого і з інфін. який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. для кого і до чого, придатний для кого-, до чого-небудь, на щось, годящий. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. який має здібності; обдарований. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином

придатний для кого-, до чого-небудь, на щось, годящий

який має здібності; обдарований

Джерела

• Словник УЛІФ: здатний
• Здатний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.