й
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Сполучник.
Вимова[ред.]
- : [j, i̯]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
й I[ред.]
- Чотирнадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "й" (називається "йот"). ◆ немає прикладів застосування.
й II[ред.]
й III[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |