Українська

по-зна́-че-ння

Іменник, неістота, середній рід, I відміна (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -знач-; суфікси: -ен -н; закінчення: -я.

дія за значенням позначити[[Категорія:Вербальні слова}}]], позначати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Белінсгаузен наносить на карту групу нововідкритих островів з позначенням навіть крижаних полів. Олександр Петрович Довженко, «Зачарована Десна», 1957 р. ◆ Написав [Начко] на конверті ім'я Владка без ніякого… позначення адреси. І. Я. Франко, «Твори в двадцяти томах, т. VI», 1951 р.
позначка (у 1 знач.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ При складанні генеральних планів [будівництва] користуються умовними позначеннями. «Інженерна геодезія», 1959 р.
спец. сукупність символів, найменування пристроїв, програм, даних, тощо. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Базове позначення.

Найтісніша спорідненість
іменники: позначка дієслова: позначати

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: designation ^(en), denotation ^(en) Білоруська_be: абазначэння ^(be) Польська_pl: cechowanie ^(pl) Російська_ru: обозначение ^(ru) сер. од. Французька_fr: marquage ^(fr) чол. од.

Список перекладів
Англійська_en: mark ^(en), note ^(en), sign ^(en), symbol ^(en) Французька_fr: marque ^(fr) жін. од.; signe ^(fr) чол. од.

Список перекладів