звук

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

Зміст

[ред.]

звук I[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. зву́к зву́ки
Р. зву́ку зву́ків
Д. зву́кові
зву́ку
зву́кам
З. зву́к зву́ки
О. зву́ком зву́ками
М. на/у зву́ку на/у зву́ках
К. зву́ку* зву́ки*

зву́к

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -звук-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. слухове відчуття, що викликається механічними коливаннями; те, що людина чує, сприймає органом слуху. || Спів, музика. || перев. мн. Мелодія. ◆ немає прикладів застосування.
  2. фіз. Поширювані в пружних тілах (твердих, рідких і газоподібних) механічні коливання з частотою від 20 Гц до 20 кГц (що сприймаються вухом людини). ◆ Висота звуку

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

звук II[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. звук звуки
Р. звуку звуків
Д. звукові
звуку
звукам
З. звук звуки
О. звуком звуками
М. на/у звуку на/у звуках
К. звуку* звуки*

звук

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. муз. тон певної висоти і сили (на відміну від шуму). ◆ немає прикладів застосування.
  2. лінгв. членороздільний елемент людської мови, утворюваний за допомогою органів мовлення. ◆ Голосні звуки ◆ Альвеолярні звуки
    ◆ Пусти́й (поро́жній) звук — те, що позбавлене будь-якого значення, ваги.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. зву́к зву́кы
Р. зву́ка зву́ков
Д. зву́ку зву́кам
З. зву́к зву́кы
О. зву́ком зву́ками
П.
М. зву́ке Шаблон:-

зву́к

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -звук-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. звук (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]