Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	кли́чний	кли́чне	кли́чна	кли́чні
Р.	кли́чного	кли́чного	кли́чної	кли́чних
Д.	кли́чному	кли́чному	кли́чній	кли́чним
З. (^іст./_неіст.)	кли́чного (іcт.) кли́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	кли́чне	кли́чну	кли́чних (іст.) кли́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	кли́чним	кли́чним	кли́чною	кли́чними
М.	кли́чнім кли́чному	кли́чнім кли́чному	кли́чній	кли́чних

кли́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -клич-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який кличе, містить заклик, поклик. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: клич

Список перекладів
Англійська_en: vocative Російська_ru: звательный