кличний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. кли́чний кли́чна кли́чне кли́чні
Р. кли́чного кли́чної кли́чного кли́чних
Д. кли́чному кли́чній кли́чному кли́чним
З. кли́чного (іcт.)
кли́чний (неіст.)
кли́чну кли́чне кли́чних (іст.)
кли́чні (неіст.)
О. кли́чним кли́чною кли́чним кли́чними
М. кли́чнім
кли́чному
кли́чній кли́чнім
кли́чному
кли́чних

кличний

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який кличе, містить заклик, поклик ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]