кличний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | кли́чний | кли́чна | кли́чне | кли́чні |
Р. | кли́чного | кли́чної | кли́чного | кли́чних |
Д. | кли́чному | кли́чній | кли́чному | кли́чним |
З. | кли́чного (іcт.) кли́чний (неіст.) |
кли́чну | кли́чне | кли́чних (іст.) кли́чні (неіст.) |
О. | кли́чним | кли́чною | кли́чним | кли́чними |
М. | кли́чнім кли́чному |
кли́чній | кли́чнім кли́чному |
кли́чних |
кли́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -клич-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який кличе, містить заклик, поклик. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |