кличний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	кли́чний	кли́чна	кли́чне	кли́чні
Р.	кли́чного	кли́чної	кли́чного	кли́чних
Д.	кли́чному	кли́чній	кли́чному	кли́чним
З.	кли́чного (іcт.) кли́чний (неіст.)	кли́чну	кли́чне	кли́чних (іст.) кли́чні (неіст.)
О.	кли́чним	кли́чною	кли́чним	кли́чними
М.	кли́чнім кли́чному	кли́чній	кли́чнім кли́чному	кли́чних

кли́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -клич-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який кличе, містить заклик, поклик. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: клич

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: vocative Російськаru: звательный

Джерела

• Словник УЛІФ: кличний