Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	клопітли́вий	клопітли́ве	клопітли́ва	клопітли́ві
Р.	клопітли́вого	клопітли́вого	клопітли́вої	клопітли́вих
Д.	клопітли́вому	клопітли́вому	клопітли́вій	клопітли́вим
З. (^іст./_неіст.)	клопітли́вого (іcт.) клопітли́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	клопітли́ве	клопітли́ву	клопітли́вих (іст.) клопітли́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	клопітли́вим	клопітли́вим	клопітли́вою	клопітли́вими
М.	клопітли́вім клопітли́вому	клопітли́вім клопітли́вому	клопітли́вій	клопітли́вих

кло-піт-ли́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -клопіт-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова

- МФА: [klɔpʲiˈtlɪu̯ei̯]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Його Хівря — така клопітлива та неспокійна. Панас Мирний, «1955» ◆ Бджоли — клопітливі хазяйки, поспівали по мед до квітів. Оксана Іваненко, Великі очі, 1956 ◆ Це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя — клопітливих трудівниць. Ю. О. Збанацький, «Єдина, 1959»
пов'язаний з клопотами, турботами. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ З того вечора до клопітливих материнських обов'язків долучився ще один: розбирати доччину писанину. Микола Олійник, « Леся, 1960»
- трудний, скрутний. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Пан маршалок ставлять мене в клопітливе положення. І. Я. Франко, «1951»
наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами тощо (про час або те, що триває в часі). ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Перед його очима виводила [думка] обстави городського життя, бучного, шумливого, клопітливого. Панас Мирний, 1949 ◆ Можна було погуляти, спочити, одійти від клопітливих буднів. Вітчизна, 8, 1948

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

клопітлива справа

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: клопітли́вість, клопітня́ прикметники: клопітки́й, клопі́тний прислівники: клопі́тко, клопі́тно

Етимологія

Від ??

Переклад

який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання
Російська_ru: хлопотливый ^(ru)

пов'язаний з клопотами, турботами
Польська_pl: trudny ^(pl)

трудний, скрутний
Польська_pl: uciążliwy ^(pl)

наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами тощо

Джерела

Словник УЛІФ: клопітливий

[1] ?

[5] ?

[9] трудний, скрутний

[13] ?

[2] ?

[6] ?

[10] ?

[14] ?

[3] ?

[7] ?

[11] ?

[15] ?

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[16] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]