Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	клопітли́вий	клопітли́ва	клопітли́ве	клопітли́ві
Р.	клопітли́вого	клопітли́вої	клопітли́вого	клопітли́вих
Д.	клопітли́вому	клопітли́вій	клопітли́вому	клопітли́вим
З.	клопітли́вого (іcт.) клопітли́вий (неіст.)	клопітли́ву	клопітли́ве	клопітли́вих (іст.) клопітли́ві (неіст.)
О.	клопітли́вим	клопітли́вою	клопітли́вим	клопітли́вими
М.	клопітли́вім клопітли́вому	клопітли́вій	клопітли́вім клопітли́вому	клопітли́вих

кло-піт-ли́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -клопіт-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова

МФА: [klɔpʲiˈtlɪu̯ei̯]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Його Хівря — така клопітлива та неспокійна. Панас Мирний, «1955» ◆ Бджоли — клопітливі хазяйки, поспівали по мед до квітів. Оксана Іваненко, Великі очі, 1956 ◆ Це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя — клопітливих трудівниць. Ю. О. Збанацький, «Єдина, 1959»
пов'язаний з клопотами, турботами. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ З того вечора до клопітливих материнських обов'язків долучився ще один: розбирати доччину писанину. Микола Олійник, « Леся, 1960»
- трудний, скрутний. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Пан маршалок ставлять мене в клопітливе положення. І. Я. Франко, «1951»
наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами тощо (про час або те, що триває в часі). ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Перед його очима виводила [думка] обстави городського життя, бучного, шумливого, клопітливого. Панас Мирний, 1949 ◆ Можна було погуляти, спочити, одійти від клопітливих буднів. Вітчизна, 8, 1948

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

клопітлива справа

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: клопітли́вість, клопітня́ прикметники: клопітки́й, клопі́тний прислівники: клопі́тко, клопі́тно

Етимологія

Від ??

Переклад

який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання
Російська_ru: хлопотливый ^(ru)

пов'язаний з клопотами, турботами
Польська_pl: trudny ^(pl)

трудний, скрутний
Польська_pl: uciążliwy ^(pl)

наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами тощо

Джерела

Словник УЛІФ: клопітливий

[1] ?

[5] ?

[9] трудний, скрутний

[13] ?

[2] ?

[6] ?

[10] ?

[14] ?

[3] ?

[7] ?

[11] ?

[15] ?

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[16] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]