кобилячий
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | коби́лячий | коби́ляча | коби́ляче | коби́лячі |
| Р. | коби́лячого | коби́лячої | коби́лячого | коби́лячих |
| Д. | коби́лячому | коби́лячій | коби́лячому | коби́лячим |
| З. | коби́лячого (іcт.) коби́лячий (неіст.) |
коби́лячу | коби́ляче | коби́лячих (іст.) коби́лячі (неіст.) |
| О. | коби́лячим | коби́лячою | коби́лячим | коби́лячими |
| М. | коби́лячім коби́лячому |
коби́лячій | коби́лячім коби́лячому |
коби́лячих |
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: кобила
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
[[Категорія:]]