ковкий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. ко́вкий ко́вка ко́вке ко́вкі
Р. ко́вкого ко́вкої ко́вкого ко́вких
Д. ко́вкому ко́вкій ко́вкому ко́вким
З. ко́вкого (іcт.)
ко́вкий (неіст.)
ко́вку ко́вке ко́вких (іст.)
ко́вкі (неіст.)
О. ко́вким ко́вкою ко́вким ко́вкими
М. ко́вкім
ко́вкому
ко́вкій ко́вкім
ко́вкому
ко́вких

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який піддається куванню ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі. форми:
  • іменники: кування
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]