Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	кові́дний	кові́дне	кові́дна	кові́дні
Р.	кові́дного	кові́дного	кові́дної	кові́дних
Д.	кові́дному	кові́дному	кові́дній	кові́дним
З. (^іст./_неіст.)	кові́дного (іcт.) кові́дний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	кові́дне	кові́дну	кові́дних (іст.) кові́дні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	кові́дним	кові́дним	кові́дною	кові́дними
М.	кові́днім кові́дному	кові́днім кові́дному	кові́дній	кові́дних

ко-ві́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ковід-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

мед. що стосується ковіду, зв’язаний з ним. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: ковидный ^(ru)