Перейти до вмісту

колотий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. ко́лотий ко́лоте ко́лота ко́лоті
Р. ко́лотого ко́лотого ко́лотої ко́лотих
Д. ко́лотому ко́лотому ко́лотій ко́лотим
З. (іст./неіст.) ко́лотого
ко́лотий
ко́лоте ко́лоту ко́лотих
ко́лоті
О. ко́лотим ко́лотим ко́лотою ко́лотими
М. ко́лотому
ко́лотім
ко́лотому
ко́лотім
ко́лотій ко́лотих

ко-ло-тий

Пасивний дієприкметник.


Корінь: -колот-; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. дієпр. пас. до коло́ти 1–4. ◆ Ґанок на карбованих стовпах, …дерев'яні стелі з грубезними сволоками і двері з покою до покою на чопах, колені, не гибльовані і без клямок… – все воно нагадувало ті часи, коли люди казали собі, що хата є не лиш до мешкання, але й до оборони життя і маєтку Лепкий ◆ Тоді долине до вас і ніжний шелест паперу, і тонке гудіння пляшок, пляшечок, слоїків і пробірок… і дзенькіт колотого скла Винничук
    2. у знач. прикм. вигот. коленням, колоттям. ◆ Я дістав два шматки колотого цукру, твердого, як камінь, і дуже солодкого Анатолій Дімаров ◆ Минуло безлiч лiт, що безперервно в прiрву скочувались, як колене камiння, i тонули у чорних безвiстях глибоких Федорів ◆ Жінка відчайдушно махала малою сокиркою біля дровника, кидала на купу колотих дров Люко Дашвар

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів’я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ?

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]