колотий
Зовнішній вигляд
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | ко́лотий | ко́лоте | ко́лота | ко́лоті |
| Р. | ко́лотого | ко́лотого | ко́лотої | ко́лотих |
| Д. | ко́лотому | ко́лотому | ко́лотій | ко́лотим |
| З. (іст./неіст.) | ко́лотого ко́лотий |
ко́лоте | ко́лоту | ко́лотих ко́лоті |
| О. | ко́лотим | ко́лотим | ко́лотою | ко́лотими |
| М. | ко́лотому ко́лотім |
ко́лотому ко́лотім |
ко́лотій | ко́лотих |
ко-ло-тий
Пасивний дієприкметник.
Корінь: -колот-; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- дієпр. пас. до коло́ти 1–4. ◆ Ґанок на карбованих стовпах, …дерев'яні стелі з грубезними сволоками і двері з покою до покою на чопах, колені, не гибльовані і без клямок… – все воно нагадувало ті часи, коли люди казали собі, що хата є не лиш до мешкання, але й до оборони життя і маєтку Лепкий ◆ Тоді долине до вас і ніжний шелест паперу, і тонке гудіння пляшок, пляшечок, слоїків і пробірок… і дзенькіт колотого скла Винничук
- у знач. прикм. вигот. коленням, колоттям. ◆ Я дістав два шматки колотого цукру, твердого, як камінь, і дуже солодкого Анатолій Дімаров – ◆ Минуло безлiч лiт, що безперервно в прiрву скочувались, як колене камiння, i тонули у чорних безвiстях глибоких Федорів ◆ Жінка відчайдушно махала малою сокиркою біля дровника, кидала на купу колотих дров Люко Дашвар
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |