Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	кому́нівський	кому́нівське	кому́нівська	кому́нівські
Р.	кому́нівського	кому́нівського	кому́нівської	кому́нівських
Д.	кому́нівському	кому́нівському	кому́нівській	кому́нівським
З. (^іст./_неіст.)	кому́нівського (іcт.) кому́нівський (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	кому́нівське	кому́нівську	кому́нівських (іст.) кому́нівські (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	кому́нівським	кому́нівським	кому́нівською	кому́нівськими
М.	кому́нівськім кому́нівському	кому́нівськім кому́нівському	кому́нівській	кому́нівських

ко-му́-нів-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -комун-; суфікси: -ів -ськ; закінчення: -ий.

що стосується комуни, зв’язаний з нею. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Булах Микола — тракторист комуни, злісно псував трактора, не виходив на роботу, крав і продавав комунівське майно. , «За соціалістичні темпи» № 112, 28.12.1932

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: коммуновский ^(ru)

комунівський