Українська
[ред.]

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	кому́нівський	кому́нівська	кому́нівське	кому́нівські
Р.	кому́нівського	кому́нівської	кому́нівського	кому́нівських
Д.	кому́нівському	кому́нівській	кому́нівському	кому́нівським
З.	кому́нівського (іcт.) кому́нівський (неіст.)	кому́нівську	кому́нівське	кому́нівських (іст.) кому́нівські (неіст.)
О.	кому́нівським	кому́нівською	кому́нівським	кому́нівськими
М.	кому́нівськім кому́нівському	кому́нівській	кому́нівськім кому́нівському	кому́нівських

ко-му́-нів-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -комун-; суфікси: -ів -ськ; закінчення: -ий.

що стосується комуни, зв’язаний з нею. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Булах Микола — тракторист комуни, злісно псував трактора, не виходив на роботу, крав і продавав комунівське майно. , «За соціалістичні темпи» № 112, 28.12.1932

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: коммуновский ^(ru)

Українська[ред.]