Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	кумаче́вий	кумаче́ве	кумаче́ва	кумаче́ві
Р.	кумаче́вого	кумаче́вого	кумаче́вої	кумаче́вих
Д.	кумаче́вому	кумаче́вому	кумаче́вій	кумаче́вим
З. (^іст./_неіст.)	кумаче́вого (іcт.) кумаче́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	кумаче́ве	кумаче́ву	кумаче́вих (іст.) кумаче́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	кумаче́вим	кумаче́вим	кумаче́вою	кумаче́вими
М.	кумаче́вім кумаче́вому	кумаче́вім кумаче́вому	кумаче́вій	кумаче́вих

ку-ма-че́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -кумач-; суфікс: -ев; закінчення: -ий.

прикм. до кумач; зробл. із кумачу. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Просторий зал… з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину будинку ◆ В степу мчить група вершників. Кумачевий значок, розвіваючись, майорить над ними О. Гончар // кольору кумачу; яскраво-червоний. ◆ Тепер у неї тільки й думки, котрий очіпок до лиця: чи гурочковий [зелений], чи кумачевий, чи квітчастий (Ганна Барвінок ◆ Майнула зграйка снігурів і накрила розлогу калину. Завзято бенкетують пташки на кумачевих кетягах (із журн.) ◆ Табличка райбудинку культури… пломеніє над нею кумачевий прапор, полощеться від вітру, яскраво вписуючись в зелений розмай верховіть. Хаїмський Я., «Для молодих виборців» Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість
іменники: кумач

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)