Українська
[ред.]

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	кумаче́вий	кумаче́ва	кумаче́ве	кумаче́ві
Р.	кумаче́вого	кумаче́вої	кумаче́вого	кумаче́вих
Д.	кумаче́вому	кумаче́вій	кумаче́вому	кумаче́вим
З.	кумаче́вого (іcт.) кумаче́вий (неіст.)	кумаче́ву	кумаче́ве	кумаче́вих (іст.) кумаче́ві (неіст.)
О.	кумаче́вим	кумаче́вою	кумаче́вим	кумаче́вими
М.	кумаче́вім кумаче́вому	кумаче́вій	кумаче́вім кумаче́вому	кумаче́вих

ку-ма-че́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -кумач-; суфікс: -ев; закінчення: -ий.

прикм. до кумач; зробл. із кумачу. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Просторий зал… з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину будинку ◆ В степу мчить група вершників. Кумачевий значок, розвіваючись, майорить над ними О. Гончар // кольору кумачу; яскраво-червоний. ◆ Тепер у неї тільки й думки, котрий очіпок до лиця: чи гурочковий [зелений], чи кумачевий, чи квітчастий (Ганна Барвінок ◆ Майнула зграйка снігурів і накрила розлогу калину. Завзято бенкетують пташки на кумачевих кетягах (із журн.) ◆ Табличка райбудинку культури… пломеніє над нею кумачевий прапор, полощеться від вітру, яскраво вписуючись в зелений розмай верховіть. Хаїмський Я., «Для молодих виборців»

Найтісніша спорідненість
іменники: кумач

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

Українська[ред.]