луцький
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | лу́цький | лу́цьке | лу́цька | лу́цькі |
| Р. | лу́цького | лу́цького | лу́цької | лу́цьких |
| Д. | лу́цькому | лу́цькому | лу́цькій | лу́цьким |
| З. (іст./неіст.) | лу́цького лу́цький |
лу́цьке | лу́цьку | лу́цьких лу́цькі |
| О. | лу́цьким | лу́цьким | лу́цькою | лу́цькими |
| М. | лу́цькому лу́цькім |
лу́цькому лу́цькім |
лу́цькій | лу́цьких |
лу́ць-кий
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a. Відносний. Тверда група.
Корінь: -луцьк-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
- Від назви міста Луцьк
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |