Російська

лю-бить

Дієслово, друга дієвідміна, недоконаного виду (тип дієвідміни 4c за класифікацією А. А. Залізняка)

	теп.	мин.	наказ.
Я	люблю́	люби́л люби́ла	—
Ты	лю́бишь	люби́л люби́ла	люби́
Он Она Оно	лю́бит	люби́л люби́ла люби́ло	—
Мы	лю́бим	люби́ли	—
Вы	лю́бите	люби́ли	люби́те
Они	лю́бят	люби́ли	—
Дієприкм. теп. ч.	любя́щий
Дієприкм. мин. ч.	люби́вший
Дієприсл. теп. ч.	любя́
Дієприсл. мин. ч.	люби́в, люби́вши

кохати, любити ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Я вас любил. Любовь ещё, быть может, в моей душе угасла не совсем... — А.С.Пушкин

Найтісніша спорідненість
іменники: любовь, любовник, любовница, любитель прикметники: любимый, возлюбленный, любовный дієслова: влюбиться, полюбить, разлюбить

Від ??