любити
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | *люблю́ | люби́в люби́ла | лю́битиму | — |
Ти | лю́биш | люби́в люби́ла | лю́битимеш | люби́ |
Він Вона Воно |
лю́бить | люби́в люби́ла люби́ло | лю́битиме | — |
Ми | лю́бим (лю́бимо) | люби́ли | лю́битимем(о) | любі́м(о) |
Ви | лю́бите | люби́ли | любі́ть | |
Вони | лю́блять | люби́ли | лю́битимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | люблячи́ | |||
Дієприсл. мин. ч. | люби́вши | |||
Безособова форма | — |
любити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c. Творення форми настоящего времени 1. особи однини утруднене.
Корінь: -люб-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [lʲʊˈbɪtɪ]
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- відчувати глибоку прихильність до кого-небудь, чого-небудь. ◆ Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами! В. М. Сосюра, «Любіть Україну»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Українські недостатні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 4c
- Українські слова з суфіксом -и
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Цитати/Сосюра В. М.
- Слова з 6 букв/uk
- Дієслова кохання/uk
- Дієслова дистрибутивного способу дії/uk