кохати
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | коха́ю | коха́в | коха́тиму | — |
| Ти | коха́єш | коха́в коха́ла | коха́тимеш | коха́й |
| Він Вона Воно |
коха́є | коха́в коха́ла коха́ло | коха́тиме | — |
| Ми | коха́єм(о) | коха́ли | коха́тимем(о) | коха́ймо |
| Ви | коха́єте | коха́ли | коха́йте | |
| Вони | коха́ють | коха́ли | коха́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | коха́ющий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | коха́вший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | коха́я | |||
| Дієприсл. мин. ч. | коха́в, коха́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | коха́емый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | коха́овано | |||
ко-ха́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -коха-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [kɔˈxɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- відчувати, виявляти глибоку сердечну, романтичну прихильність до особи іншої статі. [≈ 1][≠ 1] ◆ То ж любити, а то — кохати… Любиш — батька, матір, людей; а кохаеш — милого. Панас Мирний, «Лимерівна»
- дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- cтаранно доглядати що-небудь. [▲ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- виховувати, ростити кого-небудь, старанно доглядаючи. [▲ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- виношувати, плекати (намір, думку тощо). [▲ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від польського дієслова kochać
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |