Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	мелодрамати́чний	мелодрамати́чне	мелодрамати́чна	мелодрамати́чні
Р.	мелодрамати́чного	мелодрамати́чного	мелодрамати́чної	мелодрамати́чних
Д.	мелодрамати́чному	мелодрамати́чному	мелодрамати́чній	мелодрамати́чним
З. (^іст./_неіст.)	мелодрамати́чного (іcт.) мелодрамати́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	мелодрамати́чне	мелодрамати́чну	мелодрамати́чних (іст.) мелодрамати́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	мелодрамати́чним	мелодрамати́чним	мелодрамати́чною	мелодрамати́чними
М.	мелодрамати́чнім мелодрамати́чному	мелодрамати́чнім мелодрамати́чному	мелодрамати́чній	мелодрамати́чних

ме-ло-дра-ма-ти́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -мелодрама-; суфікси: -т -ичн; закінчення: -ий.

що стосується мелодрами, зв’язаний з нею. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ А потім: які це селяни вигукують таке мелодраматичне: «Я хворий на землю!» Ч Хвильовий, «Про «Сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших «просвітян» (Перший лист до літературної молоді)» Джерело — commons:Culture_and_life,_41-2009.pdf.

Найтісніша спорідненість

Список перекладів
Російська_ru: мелодраматический ^(ru)